Відділ освіти м. Гадяч


Ви увійшли як Гість Група "Гості" | Мій профіль | Вихід 
Вітаю Вас Гість

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 6562
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу




Корисні лінки

Архів новин 2015
Архів новин 2014
Архів новин 2013
Архів новин Січень – Травень 2011

Оподаткування

     Правила оподаткування податком на прибуток підпри­ємств містяться у розділі III Податкового кодексу України, який набув чинності з 1 квітня 2011 року. У цьому норма­тивному документі майже повністю збережено весь пере­лік неприбуткових установ і організацій, який був раніше. І загальний підхід до оподаткування доходів з інших джерел також залишився без змін. Проте змінився порядок визнан­ня доходів і витрат та їх перелік, а також скасовано так зване правило першої події, коли доходи та витрати визна­вались або за датою надходження /списання коштів у ра­хунок оплати за товари і послуги, або за датою постачання / отримання товарів і послуг

ОПОДАТКУВАННЯ  ДОХОДУ  

ВІД  ОРЕНДИ  ШКІЛЬНОГО НЕРУХОМОГО  МАЙНА

В

ідповідно до положень Податкового кодексу України від 2 груд­ня 2010 р. № 2755-VI (далі — ПК) операції з надання в оренду нерухомого майна навчальних закладів належать до доходів з інших джерел, з яких неприбуткова організація зобов'язана сплачу­вати податок на прибуток. Коли йдеться про оподаткування доходів від оренди шкільного нерухомого майна, виникає чимало запитань. Тож розглянемо найпоширеніші з них.

Чому школа є платником податку на прибуток?

Відповідно до підпункту 133.1.4 ПК до платників податку на при­буток віднесено неприбуткові установи та організації у разі отриман­ня прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до розділу III ПК.

А в пункті 152.6 ПК передбачено, що неприбуткові організації, ви­значені в пункті 157.1 ПК1, сплачують податок від неосновної діяльності з урахуванням статті 157 ПК.

Чому дохід від оренди шкільного нерухомого майна оподатковується?

     Пунктом 2 розділу 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи осві­ти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796, передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд чи окремих тимчасово вільних приміщень і площ навчального закладу, що тимчасо­во не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

    Доходи від оренди будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого нерухомого майна навчального закладу належать до інших доходів неприбуткової організації.

     Водночас у Переліку видів доходів неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування, що міститься в пункті 157.2 ПК, доходи  від оренди  від оренди майна неприбуткової організації не згадуються. Тому доходи від оренди будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого нерухомого майна навчального закладу належать до інших доходів неприбуткової організації.

Відповідно до абзацу другого пункту 157.11 ПК у разі якщо не­прибуткова організація отримує дохід з інших джерел, ніж визначені у пункті 157.2 ПК, вона зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При визначенні сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Як визнаються доходи від оренди?

Відповідно до пункту 134.1 ПК об'єктом оподаткування резидентів України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 ПК, на собівартість виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 ПК. При цьому для визначення прибутку неприбуткових організацій від інших операцій сума аморти­заційних відрахувань у складі собівартості не враховується.

     Згідно з пунктом 137.1 ПК дохід від надання послуг та виконання ро­біт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформ­леного відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. На підставі пункту 137.4 ПК датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподатку­вання, є звітний період, у якому такі доходи визнаються, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань).

     Натомість, згідно з пунктом 137.16 ПК датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерсько­го обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу. А нормами пункту 135.5 ПК до інших доходів віднесено: доходи від операцій оренди/ лізингу та інші доходи платника податку за звітний податковий період.

     Відповідно до пункту 153.7 ПК оподаткування операцій лізингу (оренди)2 має здійснюватися в такому порядку: передача майна в опера­тивний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за на­слідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

     При визнанні доходів у вигляді орендної плати слід керуватися пунктом 153.7 ПК, і суму доходів збільшувати за датою нарахування орендної плати, встановленої в договорі оренди, а інакше кажучи за передбаченою в договорі датою виставлення орендодавцем рахунка, надання розрахунку орендної плати чи оформлення іншого докумен­та, наприклад, акта. Якщо така дата в договорі оренди державного чи комунального майна не встановлена, то нарахування орендної плати і відповідне збільшення доходів доцільно провести останнім днем мі­сяця, за який нараховується орендна плата (з урахуванням її індекса­ції), що підлягає сплаті за користування нерухомим майном.

     Нагадаємо, що обчислення строку оренди і нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами акта передачі-приймання об'єкта оренди (якщо інше не передбачено договором) і припиняється в момент повернення предмета договору оренди, що підтверджується складанням аналогічного акта. Оформлення згада­них актів стосовно нерухомого майна передбачено статтею 795 Ци­вільного кодексу України від 16 січня 2003 p. № 435-IV.

     Відповідно до умов договору оренди орендодавець щомісяця (щокварталу) надає орендареві розрахунок орендної плати та/або рахунок на сплату орендної плати і відшкодування вартості комуналь­них послуг та експлуатаційних витрат. Додатково може оформлятись акт приймання-передачі послуг оренди, який підписується сторонами договору оренди, хоч обов'язковість його складання жодним нор­мативним актом прямо не передбачено.

При визнанні доходів у вигляді компенсації за спожиті орендарем комунальні послуги та експлуатаційні витрати слід керуватися пунктами 137.1 та 137.16 ПК і визнавати дохід за датою складення акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Як орендар компенсує вартість спожитих комунальних послуг?

У листі Державного казначейства України «Щодо застосування норм Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 p. № 2456-VI, обліку зобов'язань та нюансів обліку операцій, пов'язаних з орендою майна» від 31 травня 2011 р. № 17-04/1412-7555 зазначено, що орендодавець розподіляє між орендарями витрати на утримання приміщень залеж­но від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, системи тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахун­ками, а в неподільній частині пропорційно розміру орендованої ор­ганізаціями площі. Орендодавець надає орендарям рахунки для опла­ти орендної плати, послуг з охорони приміщення, комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, електроенергія, інші комунальні послуги — вивезення сміття, обслуговування ліфтів), орендарі оплачу­ють їх відповідно до економічної суті платежу.

Якщо орендодавець не має права на надання послуг з теплопоста­чання, водопостачання тощо, то орендар може відшкодувати лише ви­трати, понесені орендодавцем, тобто за відповідним кодом економічної класифікації відшкодовується частина оплати за отриманий природний ресурс. У разі відшкодування витрат орендарем кошти надходять на ре­єстраційні рахунки орендодавця за кодом економічної класифікації 0000. За операціями поточного року кошти зараховуються як відшкодування здійснених витрат та відносяться на відновлення касових видатків.

Куди зараховуються доходи неприбуткових організацій?

Згідно з пунктом 157.10 ПК доходи неприбуткових організацій, зо­крема, доходи закладів і установ освіти, які утримуються за рахунок бю­джету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються ви­ключно на фінансування видатків такого кошторису. У разі якщо за на­слідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання зазначених організацій, перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі коштори­су наступного року; при цьому із суми перевищення доходів над витра­тами зазначених неприбуткових організацій податок не сплачується.

Водночас відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 р. 2269-ХІІ ((далі Закон № 2269) пропорції розподілу орендної плати між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для об'єктів, що перебувають у державній власності, визначаються

Кабінетом Міністрів України, а для об'єктів, що перебувають у кому­нальній власності, на тих самих засадах визначаються органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи пред­ставництво, орендна плата за нерухоме майно державних підприємств, організацій зараховується таким чином: 70 відсотків орендної плати — до державного бюджету, 30 відсотків — державному підприємству, організа­ції, на балансі яких перебуває це майно. У разі коли орендодавцем майна є державне підприємство чи організація, 70 відсотків орендної плати за нерухоме майно спрямовується підприємству, організації, а 30 відсот­ків до державного бюджету. Порядок та пропорції розподілу плати за оренду нерухомого майна комунальної власності визначаються у відпо­відних нормативних актах органів місцевого самоврядування. Різниця між розподілом орендної плати за державне та комунальне майно поля­гає лише в тому, що певна частка плати за оренду комунального майна зараховується не до державного, а до місцевого бюджету.

Чи може державна або комунальна неприбуткова організація, майно якої орендується, визнавати дохід лише в розмірі тієї частки, яка безпосередньо нараховується та сплачується орендарем на її користь?

Якщо буквально тлумачити норму пункту 135.5 та підпункту 14.1.97 ПК, то можна припустити, що державна або комунальна організація отри­мує доходи від операцій оренди / лізингу лише в тій частині, яка спря­мовується на її користь3.

Як обліковують витрати, пов'язані з операціями оренди?

Для неприбуткової організації особливу вагу мають витрати, пов'язані з отриманням доходів від орендних операцій. І саме для цьо­го передбачено пункт 152.11 ПК, відповідно до якого платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподат­кування цим податком, повинні вести окремий облік доходу (прибут­ку), який звільняється від оподаткування. При цьому:

·          до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриман­ням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування (тобто в нашому випадку орендних операцій), не включаються витрати, пов'язані з отриманням звільненого доходу (прибутку);

·          сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні за­соби, що використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підляга­ють оподаткуванню на загальних підставах, витрати платника податку (що стосуються звільненого доходу) підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так від­носиться до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподатку­ванню на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених.

Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю, тобто загальні витрати на­вчального закладу розподіляються між основною діяльністю та іншими доходами із застосуванням спеціально розрахованого коефіцієнта. Коефіцієнт визначається так, як сума доходів (прибутків), що підляга­ють оподаткуванню на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) навчального закладу з урахуванням звільнених від оподаткування доходів. Таким чином слід розподіляти, приміром, заробітну плату та нарахований єдиний соціальний внесок працівни­ків (прибиральниць, двірників, охоронців, вахтерів), які обслуговують, зокрема, орендовані приміщення та прибудинкову територію, та інші витрати, які одночасно пов'язані як з діяльністю, що звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю, що підлягає оподаткуванню.

Хто здійснює податковий облік операцій

з оренди нерухомого майна навчальних закладів?

Нагадаємо, що згідно зі статтею 5 Закону № 2269 орендодавцем шкільного майна може бути:

  Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва щодо державного майна;

  органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

  безпосередньо навчальний заклад або відповідний відділ освіти (щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію).

Проте незалежно від того, хто уповноважений укладати договір орен­ди, в подальшому безпосередній облік операцій оренди здійснюється особою, яка є балансоутримувачем нерухомого державного чи комуналь­ного майна, тобто або відповідний відділ освіти, або навчальний заклад.

До речі, зауважимо, що загальноосвітня школа може здійснювати бухгалтерський облік самостійно або через централізовану бухгалтерію. При цьому є школи, які мають окремі рахунки в банку, на які буде надходи­ти орендна плата і компенсація за комунальні послуги та експлуатаційні витрати відповідно до оформлених документів. Водночас інші навчальні заклади можуть не мати окремого рахунку, тобто кошти надходитимуть, наприклад, на банківський рахунок відповідного управління освіти.

Отже, податковий облік операцій з оренди майна навчальних за­кладів здійснюватиме або відповідний відділ освіти, або безпосеред­ньо заклад освіти залежно від того, майно якої форми власності на­дається в оренду і хто є його балансоутримувачем.

Нагадаємо, що починаючи зі звітності за другий квартал 2011 року відповідні відділи освіти чи/та навчальні заклади державної та кому­нальної власності з метою оподаткування прибутку подають звіт за новою формою, передбаченою наказом Державної податкової ад­міністрації України «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій» 

Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Гадяч
free counters Національна дитяча "Гаряча лінія"-Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія






Відділ освіти  
 Гадяч © 2024 Зробити безкоштовний сайт з uCoz