Дитячі заповіді для батьків

·         Дорогі батьки, пам´ятайте , що ви самі запросили мене до своєї родини. Колись я залишу батьківську оселю, але доти навчіть мене, будь ласка , мистецтва бути людиною.

·         У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені: що, коли і чому кожен із нас у ньому має робити.

·         Мої рученята ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м´яча.

·         Мої почуття ще недозрілі – прошу, будьте чуйними до моїх потреб.

·         Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.

·         Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них вчився. Тоді я зможу сам приймати рішення у дорослому житті.

·         Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання відповідно до ваших очікувань.

·         Я вчусь у вас всього: слів, інтонацій, голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам´ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати одне одному.

·         Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

·         Любі мої, я вас дуже люблю! Покажіть мені, що ви також мене любите.

Основні правила

батьківської поведінки в організації навчання

1.     Сприяйте дитячій самостійності. Що самостійнішою буде дитина, то краще вона зможе працювати у школі. Хваліть дитину за самостійні дії.

2.     Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до самостійних спроб вирішення проблем. Допоможіть їй лише підказками. Не піддавайтесь їй і не робіть за дитину те, що вона здатна виконати і сама.

3.     Дайте своїй дитині працювати над матеріалом удома самостійно.

4.     Визнавайте досягнення дитини. Хваліть, а не докоряйте. Не обмежуйте схвалення критикою: «9 – це, звісно, чудово, але без тих двох помилок могло бути і 12».

5.     Не ставте перед дитиною завищених вимог, вищих, ніж у вчителя.

6.     Будьте зразком для дитини. Вимагайте від неї не більше, ніж від себе. Не примушуйте її читати художню літературу, якщо не читаєте самі.

7.     Говоріть позитивно про школу, вчителів. Якщо ви маєте претензії до вчителів, не варто обговорювати це при дитині.

Поради батькам п’ятикласників 

1.  Якщо  Вас  щось  турбує  в  поведінці  дитини,  якомога  швидше 

зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом. 

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан 

дитини, повідомте про це класного керівника, адже зміни в сімейному житті 

часто пояснюють раптові зміни в поведінці дитини. 

3. Якомога частіше цікавтеся шкільними справами дитини, обговорюйте 

складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктних ситуацій. 

4.  Допоможіть  дитині  вивчити  імена  нових  учителів,  запропонуйте 

описати їх, виділити якісь особливі риси. 

5. Запропонуйте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до 

класного керівника, шкільного психолога. 

6.  Привчайте  дитину  до  самостійності.  Не  слід  відразу  послаблювати 

контроль  за  навчальною  діяльністю  дитини,  якщо  в  період  навчання  в 

початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.  

7.  Основними  помічниками  у  складних  ситуаціях  є  терпіння,  увага, 

розуміння. 

8. Не обмежуйте свій інтерес словами «Як пройшов твій день у школі?». 

Кожного  тижня  обирайте  час,  вільний  від  домашніх  справ,  і  розмовляйте  з 

дитиною про шкільні справи. Намагайтеся проникнутися подіями та деталями, 

про які дитина вам повідомляє.  

9.  Не  пов'язуйте  оцінки  за  успішність  дитини  зі  своєю  системою 

покарань і заохочень.  

10. Якщо дитина добре навчається, порадійте за неї. Якщо ж у неї не все 

добре в школі, частіше переймайтеся її проблемами. Намагайтеся, наскільки 

це  можливо,  не  встановлювати  покарань  і  заохочень,  адже  вони  можуть 

призвести до емоційних проблем.  

11. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх 

за неї.  

12. Допоможіть дитині відчути інтерес до шкільних предметів. Шукайте 

будь-які можливості, щоб вона могла застосувати знання, отримані в школі, в 

повсякденній  діяльності.  Наприклад,  доручіть  їй  розрахувати  необхідну 

кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, аби 

пофарбувати певну поверхню. 

13.  Підтримуйте  спокійну  атмосферу  в  домі.  Намагайтеся  уникати 

значних  змін.  Спокій  удома  допоможе  дитині  більш  ефективно  вирішувати проблеми в школі.  

Підвищенню  ефективності  і  результативності  виховного  процесу  в 

навчальному  закладі  сприяє  системна  діяльність  класних  керівників  з 

батьківською  громадськістю.  

   Памятка для батьків

1. Усі зауваження робіть у доброзичливому, спокійному тоні.
2. Не висміюйте дитину:вона замкнеться.
3. Хваліть дитину:вона в цей час вчиться бути вдячною.
4. Підтримуйте дитину: вона вчиться цінувати себе.
5. Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.
6. Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
7. Якщо дитина росте в безпечц, вона вчиться вірити в людей.
8. Якщо дитина росте в атмосфері ворожнечі, вона вчиться бути агресивною.
9. Якщо дитина росте в розумінні й дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у світі.
10. У самостійності дитини не слід бачити загрозу.
11. Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.
12. Хочете, щоб дитина  зробила те, що вам потрібно, - зробіть так, щоб вона захотіла цього сама.
13. Не переобтяжуйте дитину опікою й контролем.
14. Любіть свою дитину й навчайте її любити інших, адже любов – це ключ від усіх проблем світу.

 Поради  батькам

Робіть!

Втішайте свою дитину.

Прибираючи чи готуючи їжу, щось наспівуйте

Коли дитина з вами розмовляє, слухайте співчутливо і уважно.

Визначте чіткі та тверді умови для дитини.

Не скупіться на нагороду - похвалу чи поцілунок.

Не втрачайте почуття гумору.

Проблеми "батьків і дітей" немає там, де дружать і мають спільні заняття.

НЕ РОБІТЬ!

Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви вже все зрозуміли, не відвертайтесь, поки підліток не закінчить розповідати.

Не примушуйте дитину роботи те, до чого вона не готова. Не вимагайте одразу дуже багато.

Не слід постійно виправляти дитину, повторюючи:"Не так, перероби".

Не треба піддавати критиці дитину навіть сам на сам, тим більше не слід цього робити при інших людях.

Не треба встановлювати для дитини дуже багато правил: вона перестане звертати на них увагу.

Не перестарайтесь, створюючи дитині дуже багато стимулів або вражень.

Не виявляйте надмірного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині: невеликого руху вперед або:навпаки, деякого регресу.