Осінній вернісаж

Мета:ознайомити учнів з творчістю О. Недовіса. Розвивати творчу уяву, формувати навички виразного читання, вчити бачити емоційно  яскраві образи природи, любити поетичне слово, виховувати бажання вивчати творчість поетів рідного краю, любов до природи.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1.Організаційний момент. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

(Слайд 1)

Учениця читає поезію.(Музичний супровід)

Поглянь навколо – чарівниця осінь

В коралах і у золоті стоїть

Пожовкле листя  і бездонна просинь

І срібне павутиння ледь тремтить

Іскриться сонце, але вже не жарко

Вітрець в русявих кленах шурхотить

У жовтім листі всі алеї в парку,

А золото з дерев летить собі й летить

Дихне вітрець, і листячко зірветься,

Щоб політати в синяві небес

А я дивлюся – і мені здається,

 Що я іду у казку, в світ чудес.

Учитель: Тихою, непомітною ходою підкралася до нас осінь. Сьогодні ми з вами пройдемо до лісу, до парку, станемо під кронами дерев подивитися на тихе згасання пожовклого листя. Нашому зору відкриються осінні прохолодні ранки, зачерпнемо води з батьківської криниці, помилуємося осінніми краєвидами села. А допоможуть нам у цьому прекрасні поезії нашого земляка Олександра Недовіса – фізика за фахом, але романтика в душі.

То ж запрошую вас на осінній вернісаж «Осені калинове намисто». Цей урок – це зустріч з поезією та піснею митця. Ми спробуємо з’ясувати з яких джерел черпав поет наснагу. А може це вроджений поетичний талант? Та не кожен талант може відкритися так людям, як земля небу. Олександру Івановичу це вдається. Я сподіваюся, що від усього почутого ми станемо мудрішими. Адже говорять, що зближення з природою очищає душу людини.

Готуючись до уроку творчим групам були дані випереджувальні завдання. До слова запрошується група, яка готувала презентацію за творчістю О. Недовіса.

Слайд (2-13)

Учитель: Життєва дорога кожного починається з дитинства, з батьківської хати. І про яку б пору року не писав поет, вірші про маму нікого не залишать байдужим, бо написані струнами його світлої душі. А мама і осінь – це нероздільно, бо осінь з давніх-давен асоціюється з мудрістю, розважливістю. І як би ми цього не хотіли, але з роками до кожної мами приходить осінь, а згодом літа на зиму повертають.

 (Слайд 14)

Учениця читає поезію.

Мамина осінь

Біля мами спинилася осінь,

Пізня осінь, та не зима,

Побілила журливо коси

І полинула вдаль – нема.

Стала мама, мов біла вишня

Серед осені як у весні.

Вдаль промчала  печаль колишня

Наче в казці, а чи у сні.

Лиш матуся у білім  цвіті

Сива-сива і молода

Ще волошки очей у літі,

Ще слова – мов дзвінка вода.

Та летить же «курли» в долину,

Хоч від сонця – тепло на склі.

Й пише час цю картину сину:

«Мама…осінь… і журавлі…»

Учитель:

   1.Над чим примусила задуматися ця поезія?

   2. Які художні засоби використовує поет, малюючи образ матері?

Як ви вже чули Олександр Недовіс творчо співпрацює з місцевими композиторами. Послухайте пісню, яку подарує нам учитель музичного мистецтва Людмила Василівна.

Слова О. Недовіса Музика В. Близнюка.

Пісня «Мамина хатина»

Учитель:

Творчій групі художників було завдання познайомитися з поезіями О. Недовіса на осінню тематику і відобразити на малюнку саме ту, яка найбільше запала в душу.

(Учні читають поезію і пропонують порівняти з малюнком.) детальніше>>